Чому не варто слухати музику ворога і як це пояснити учням
З початком повномасштабної війни значна частина українців відмовилася від споживання російського контенту, за даними опитування Gradus Research, 22 % респондентів усе ще слухають російську музику, щоправда, менше. Ще 7 % опитаних споживають цей контент у тому ж обсязі, що й до 24 лютого 2022 року.
Варто пам’ятати, що російська музика є частиною економіки рф, яка зараз працює на знищення українців та наших міст, містечок і сіл. До того ж, пісні російських виконавців є частиною інформаційних атак та пропаганди.
Саме такі причинно-наслідкові зв’язки між прослуховуванням музики ворога та російсько-українською війною варто проговорювати й з учнями, у яких лише формуються музичні смаки.
У людей, які не звикли до внутрішнього самоаналізу, може виникнути ситуація, коли цінність свободи країни та боротьби з ворогом – визнається, але ніяк не пов’язується зі своїми музичними уподобаннями. Ніби немає різниці, кого слухати.
Тут випливає й інша причина цього нерозуміння – нестача цифрової грамотності, наприклад, як наша інформаційна поведінка монетизується на користь того, кого ми слухаємо. А з доходу від прослуховувань платяться податки, з яких фінансується російська армія.
Тому, коли ми питаємо, чи етично слухати музику, важко дати однозначну відповідь. А якщо зрозуміємо причинно-наслідкові зв’язки, що слухати російських виконавців – означає донатити на ворожу армію, то відповідь на питання «Чи слухати музику ворога?» знаходиться дуже легко. Адже фінансово сприяти ворогу – це несправедлива дія. Несправедлива щодо тих, хто зараз своїм життям захищає нас і наше право вільного вибору, у тому числі вибору, кого слухати.
Російська музика є частиною економіки рф, яка зараз потужно працює на знищення України. Також вона є частиною інформаційних атак та впливу на нас. Доки українці, які роками слухали російське і виховували в такому середовищі власних дітей, не почнуть рефлексувати над цим, доти в наших рейтингах будуть російські виконавці.
Серед причин, чому деякі українські учні й досі слухають пісні російських виконавців, є й такі:
несвідоме споживання контенту: якщо людина пхає собі у вуха те, що їй дають алгоритми, то вона буде слухати багато російського. Адже грошей на просування музичної індустрії в росії багато;
також у «модній» блогерсько-реперській російській музиці, яку слухають деякі українці, є зміст, який може приваблювати підлітків: самоствердження, агресія, секс та зухвалість.
Небезпека споживання російської музики не тільки в тому, які фінансові механізми обслуговують цю індустрію. У тоталітарній державі всі суспільні інститути, у тому числі й культура, працюють на державу і є складником системи ідеологічних впливів. Сучасна пропагандистська машина є дуже винахідливою і має багато психологічних мішеней.
Нав’язування зневіри, безнадійності, протесту заради хизування силою, безкарністю і вседозволеністю, героїзація ризикованої саморуйнівної поведінки, знецінення життя – усе це складники маніпулятивного впливу на підліткову свідомість.
Ритм, мелодія і слова можуть у своїй взаємодії дуже сильно впливати на стани слухача й посилювати механізми навіювання. А в кліпах, де використовується ще й відеоряд, можливостей для маніпулятивних впливів стає ще більше:
російський медіапростір наповнений шовінізмом та ксенофобією. Тож поглинаючи російський контент, ми переймаємо ці ідеї;
сучасна російська «творчість» може обслуговувати режим та є елементом ІПСО (інформаційно-психологічна операція: як-от пропаганда, дезінформація тощо), нести ідеї страху перед режимом.
Кожне покоління має свої улюблені пісні, тому можна обмінюватися думками про свої музичні уподобання, заохочувати гумор і самоіронію в розмові про музику, яку ми слухаємо.
Не варто прагнути нав’язати, що кому слухати, або заборонити прослуховувати щось конкретне. Варто ініціювати роздуми – розбиратися, що саме приваблює в певній пісні, який стан вона викликає, у чому цінність цього стану, як часто виникає в ньому потреба, чи можна цю потребу задовольнити чимось іншим.
Головне завдання – розвинути в дітей бажання розібратися, чому вони слухають ту чи ту музику. Наприклад, часом діти та дорослі використовують фонове прослуховування музики, щоб її ритмом підтримати активацію свого стану.
Музика може навіювати й напівтрансові медитативні стани, які збалансовують емоції й заспокоюють нас. Якщо ми разом із підлітками визначимо на підтримку яких станів спрямовуються музичні практики, то це дасть можливість експериментувати зі своїми музичними уподобаннями більш свідомо.
Дата: 09.02.2024
Автор: Олена Шайнюк, практична психологиня
