Найчастіша реакція на слово «психолог»: «Мені це не потрібно», «Моя дитина здорова» або «Що я – псих?». Навіть якщо людина розуміє, що в неї є певні проблеми, вона не поспішає звертатися за допомогою, бо не знає куди і до кого. Здавалося б, болить зуб – до стоматолога, зламав руку – до травматолога, не працює телевізор – у майстерню з ремонту побутової техніки. А куди ж іти, якщо болить душа? Є, звісно, варіант: можна звернутися до психолога. Але хто ж він такий?
Багато з тих, хто обрав саме цей шлях, стикаються з такими стереотипами:
- до психологів ходять одні «психи»;
- до психологів ходять слабаки;
- я сам собі психолог або мій друг найкращий для мене психолог;
- психологи бачать людей наскрізь.
Психолог – це спеціаліст, який має відповідну освіту і працює із здоровими людьми, котрим необхідна допомога в різних життєвих ситуаціях (особисті стосунки, труднощі у родинних взаємовідносинах, непорозуміння з друзями, близькими, колегами, втрата близьких, проблеми вибору тощо).
Психотерапевт – особа, яка має кваліфікацію з психотерапії. Працює з психологічно здоровими людьми, у яких є внутрішньоособові проблеми, що спричиняють багато незручностей і заважають нормально жити.
Психіатр – лікар із медичною освітою, який працює з людьми, що мають різні психічні захворювання.
Таким чином, якщо в нас у житті складаються ситуації, які ми не можемо вирішити самостійно, або є внутрішньоособистісні проблеми, тоді йдемо до психолога чи психотерапевта. Усе, що стосується психічних хвороб, то це – до психіатра.
Отже, психологи працюють із цілком здоровими людьми, яким потрібна підтримка у вирішенні конкретної ситуації або проблеми. Психолог не дає порад, не має чарівної палички, не оцінює і не критикує. Він спрямовує вас, дає можливість зрозуміти те, що насправді відбувається у вашому житті, допомагає роздивитися різні варіанти рішень та знайти вихід. Психолог – це той, хто несе світло, поки ви шукаєте дорогу.
Вибір за Вами: жити за звичним сценарієм, роками створювати своє власне пекло, змушувати страждати себе та своїх близьких, а, можливо, ризикнути і змінитися.
Велика мужність – усвідомити, що у Вашому житті не все добре, наважитися взяти на себе відповідальність за те, що відбувається, і почати з цим працювати. Пройти через біль, страх, власний опір і стати іншим. Із більшими можливостями, із новими бажаннями, із новим поглядом на себе і на все, що Вас оточує. І стати ще більш щасливим, здоровим, упевненим і успішним.
Все у Ваших руках!
Олена Шайнюк, практичний психолог
