Ковельський професійний ліцей

 Токар


1. Термін навчання:

  • на базі неповної середньої освіти (9 кл) - 3 роки.


2. Загальна характеристика професії:

Токар; фрезерувальник — це група професій, що прийшли до нас із глибини століть. Прообраз верстата для оброблення матеріалів з'явився багато тисячоліть тому, а першими матеріалами, з якими зіштовхнулася давня людина, були дерево й камінь. Виникнувши у давнину, ця професія протягом тривалої історії людства відрізнялася від інших однією особливістю — з рук верстатників виходили найточніші для свого часу вироби: чи то ролики облогових машин давніх римлян, зубчасті колеса перших годинників, чи найточніші деталі сучасних космічних ракет. Минали століття, вдосконалювались конструкції верстатів, зростала їхня чисельність. Змінювався й характер праці верстатника, з'являлися нові верстатні спеціальності. Але, мабуть, ніколи верстати й верстатні професії не розвивалися так бурхливо, як у наш час. Сучасні верстати створюють на основі останніх досягнень науки й техніки. Металорізальний верстат тепер такий складний технічний пристрій, що працювати на ньому й обслуговувати його під силу тільки висококваліфікованим працівникам з доброю  загальноосвітньою підготовкою. Змінився зміст праці верстатника. Автоматизоване керування верстатами замінює важку фізичну працю.

Токар – фрезерувальник   керує складним верстатом, виготовляє деталі для різних машин і приладів. Основний зміст його роботи — обробка металу різанням, тобто послідовне зняття з заготовки шару металу за допомогою ріжучого інструменту. Найчастіше деталі конструюють з циліндричних, конічних, плоских і гвинтових поверхонь. Однак зустрічаються й більш складні — сферичні, параболічні та ін. їх у технології визначають одним терміном — фасонні. Таким чином, деталь — це, перш за все, певний набір елементарних поверхонь.

Сьогодні найбільш затребуваний токар – універсал, який виготовляє на універсально – гвинторізному верстаті різні деталі з металів, сплавів, пластмас. Продукцією токаря є ріжучі інструменти, вали, осі, втулки, ходові гвинти і тому подібне.

Робота токаря розпочинається з читання креслення, уявлення процесу оброблення деталі, проведення розрахунків, підбирання оснащення та інструменту, вибирання режимів різання.

Для успішної роботи токарю необхідно знати геометрію, правила термообробки, систему допусків і посадок, будову, принцип дії і технологічні можливості верстатів, робочого обладнання, ріжучого і контрольно – вимірювального інструменту. Вміти читати технологічні карти та креслення. Вміти користуватися довідниковими таблицями і робити розрахунки.


3. Професійні знання та вміння:

Сучасний токар повинен знати:

  • конструкцію і правила перевірки на точність токарних і фрезерних  верстатів різних конструкцій;
  • способи установки, кріплення, вивіряння деталей і методи визначення технологічної послідовності їх обробки;
  • засоби і правила теплообробки, заточування і доведення всіх видів ріжучого інструменту;
  • способи досягнення встановленої точності і чистоти обробки; правила визначення режимів різання по довідниках і паспорті верстата;
  • будову, принцип роботи і правила налагоджування фрезерних  та  токарних верстатів;
  • будову, призначення і правила застосування контрольно-вимірювального інструменту та приладів;
  • назву маркування і основні особливості оброблюваних матеріалів;
  • допуски і посадки, ступені точності, призначення і властивості охолоджувальних матеріалів, причини поломок поточного характеру при виконанні робіт тощо.

Сучасний токар повинен вміти:

  • виконувати роботи по кресленнях, визначати режими різання, вибирати оптимальний порядок обробки деталей;
  • проводити розрахунки, пов'язані з виконанням особливо складних токарних та фрезерних  робіт;
  • робити токарну обробку деталей на універсальних та спеціалізованих токарних верстатах;
  • фрезерувати деталі середньої складності на однотипних горизонтальних і вертикальних фрезерних верстатах, прямокутні і радіусні зовнішні та внутрішні поверхні, виступи, пази канавок, різьби та канавки, зуби зубчатих коліс та рейок;
  • обробляти діаметри середньої складності на спеціалізованих верстатах, налаштованих на обробку конкретних деталей і виконання окремих операцій із застосуванням вимірювального, ріжучого інструменту і спеціальних пристроїв.


4. Вимоги професії до робітника. Завдання та обов’язки.

Високі кваліфікаційні вимоги до професії токаря – фрезерувальника обумовлюють серйозну підготовку спеціалістів. Як свідчать результати дослідження, далеко не кожна людина в змозі досягти високого ступеня досконалості у даній професії і тривалий час працювати без шкоди для здоров'я. Тому, щоб стати майстром своєї справи, індивідуально-психологічні особливості верстатника  повинні відповідати вимогам цієї професії. Особливістю професії верстатника є необхідність постійного контролю за ходом виконання виробничих операцій. Незважаючи на це, верстатнику  необхідна точність рухів, збереження їх напрямку без коливань, тремтіння і відхилень.

Точність, чіткість і стійкість рухів особливо важливі при виконанні за допомогою ручної подачі складних операцій, наприклад, таких, як фасонне обточування деталей. В основі цих здібностей лежить високий розвиток зорової і моторної координації, тобто координація "окорука", координація обох рук, висока чутливість пальців рук. За допомогою зору контролюється весь процес обточування деталей, тому важливо мати бінокулярний зір з добре розвиненим окоміром, що допомагає токарю сприймати форму предмета, оцінювати чистоту деталі, що виточується.

Точність і координація рухів піддаються тренуванню, і залежно від характеру трудової діяльності поступово автоматизуються. Але під час профконсультації молоді треба мати на увазі, що дуже низький рівень розвитку цих якостей істотно впливає на дальше навчання цієї професії.

Необхідність тривалого оперування з об'єктами у вузькому робочому полі (250300 см), висока точність і швидкість вимагають від верстатника
високого ступеня розвитку зосередженості уваги. Причому концентрація уваги на одному об'єкті (креслення, схеми) змінюється концентрацією уваги на іншому об'єкті (заготовки, інструменти, деталі). Кваліфікований верстатник постійно спостерігає за показниками ноніуса, прислуховується до шумів верстата (щоб своєчасно усунути несправності), одночасно здійснюючи безпосередню виробничу операцію при значній швидкості різання. Тому, хоч можна констатувати, що основний вид уваги верстатника — стійкість зосередження, дані наших досліджень свідчать про те, що переключення і розподіл уваги мусять мати рівень не нижче середнього.

В основному професійна діяльність верстатника спирається на оперативну пам'ять. Креслення, заготовки, технологічні карти, показання вимірювальних приладів є активними джерелами інформації, і зберігання її в пам'яті є основою роботи верстатника, на якій ґрунтується виконання різних технологічних операцій. Продуктивність праці робітника цього профілю багато в чому залежить від того, наскільки швидко і точно він запам'ятає хід і послідовність операції, певну конфігурацію виробу, кінцеві і проміжні елементи деталі, яка обробляється у даний момент. Цьому допомагає розвиток оперативної пам'яті у поєднанні з наочно образною.

У верстатників практичне мислення виявляється у грамотному читанні креслень, вмінні переводити образ умовного зображення на кресленні в образ уявлення реального предмета. Технологічна карта для досвідченого фахівця є інструкцією, яка дає йому основні відомості про характер завдання і засоби його виконання. Технологічно обміркувати креслення означає не тільки вміти уявити форму і пропорції зображеної на ньому деталі, а й вміти використати дані креслення для розв'язання конкретних виробничих завдань. Успішне розв'язання цих завдань залежить від сформованості у верстатника  просторових уявлень.

Діяльність верстатника проходить у зоні рідких ділових контактів, тому потребує від людини нахилу до помірного спілкування. Людина з високою комунікабельністю відчуватиме певні труднощі при тривалому зосередженні уваги тільки на "неживому" об'єкті праці.

Специфічні вимоги:

  • Вік: по закінченні терміну навчання – не менше 16 років.
  • Стать: жіноча, чоловіча.


5. Медичні протипоказання

Праця верстатника, як правило, не пов'язана зі значними енерговитратами.

Основні несприятливі фактори у його роботі:

  • шум, який виникає при обробці деталі (хоч сама професія не відноситься до так званих шумових);
  • напруження уваги і зору (у зв'язку з високою швидкістю і точністю обробки);
  • небезпека загального і зорового травматизму, пов'язана з механізмами, які рухаються, і утворенням металевої стружки;
  • наявність охолоджувальної і мастильної рідини, які забруднюють шкіру рук і можуть стати причиною запальних захворювань.

Медичні протипоказання:

  • хронічні захворювання опорно-рухового апарату,
  • варикозне розширення вен,
  • ревматичні захворювання,
  • хронічні екземи,
  • алергічні захворювання,
  • бронхіальна астма,
  • гіпертонічна хвороба,
  • органічні захворювання центральної нервової системи,
  • хронічне захворювання слуху,
  • значне зниження гостроти зору, якщо воно не коригується окулярами.


6. Професійне навчання, структура навчання

З кожним роком зростає складність обробки деталі, тому сучасний висококваліфікований верстатник мусить мати глибокі технічні знання, постійно вдосконалювати свою майстерність. Для машинобудівних компаній, що випускають унікальне технологічне устаткування і машини, якість продукції в значній мірі визначається якістю механічної обробки деталей і вузлів. Крім того, вартість окремих деталей у такому устаткуванні може досягати десятків, а іноді сотень тисяч доларів, і помилка робітника, що обробляє таку деталь, може призвести до істотних збитків підприємства. Це обумовлено високою “інтелектуальною” насиченістю продукції, що виробляється, зростанням потреби у збільшенні частки розумової праці порівняно з часткою фізичної праці у процесі виробництва, а також наявними науковими досягненнями вітчизняного машинобудування та ростом попиту на продукцію машинобудівних підприємств України. До того ж в умовах жорсткої конкуренції на ринку унікальної машинобудівної продукції різко зростають вимоги до рівня трудового потенціалу робітників, зайнятих механічною обробкою – верстатників. Сучасне промислове підприємство є центром наукових досліджень, перепідготовки і підвищення кваліфікації  робітників.

Сучасна верстатна  справа розвивається у тісному зв'язку з науковотехнічним прогресом. З кожним роком впроваджуються у виробництво високоякісні різці з нових матеріалів і сплавів, удосконалюється їх конструкція і геометрія. Створюються нові автоматичні лінії, верстати з числовим і програмним управлінням (ЧПУ). Промислові роботи завершують комплексну автоматизацію, залишаючи людині функцію контролю й оперативного управління виробничим процесом.

Захоплений своєю справою  верстатник ніколи не зупинятиметься на досягнутому рівні продуктивності праці, а постійно шукатиме нові  економічніші і пргресивніші методи праці. А у верстатній справ  завжди є місце винахідливості й творчості.


7. Перелік кабінетів, майстерень для підготовки кваліфікованих  робітників за професією “Токар; фрезерувальник”

Кабінети

  • Спеціальної технології
  • Електротехніки з основами промислової електроніки
  • Інформаційних технологій
  • Охорони праці
  • Основи галузевої економіки та підприємництва
  • Технічного креслення

Майстерні

  • Верстатник  широкого профілю


8. Заробіток

Заробіток  токаря – верстатника залежить від обсягів виконуваних робіт, кваліфікаційного розряду, форми власності та спеціалізації підприємства (організації, установи), де він працює.

Початковим кваліфікаційним розрядом робітника є другий, найвищим – шостий.  На експериментальному виробництві верстатникам високої кваліфікації може бути привласнений 7 і 8 розряд.

Кожному розрядові відповідає тарифна ставка. Чим виший розряд, тим вона вища. Крім того, заробітна плата  верстатника залежить від умов оплати праці підприємств (організацій). Висококваліфікований робітник отримує значно більшу заробітну плату  за свого менш досвідченого колегу.

Заробіток верстатників у різних регіонах України коливається і може значно відрізнятися від середніх показників.


9. Перспективи працевлаштування

Професія верстатника досить перспективна.

Працюючи на токарних і фрезерних  верстатах,  оволодівають такими суміжними професіями, як шліфувальник, свердлувальник  і таким чином стають спеціалістами широкого профілю. Верстатник — одна з найбільш відомих і популярних професій. Необхідність у цих фахівцях постійна.

У промисловості та сільському господарстві, в медицині і наукових лабораторіях, у космосі і під водою — всюди служать деталі, зроблені умілими руками робітника-верстатника

10. Майстри в/н:

Майстрами виробничого навчання є Дятел В’ячеслав Вікторович та Сахарук Ярослав Іванович.