В рамках програми профілактичної роботи з попередження насильства та жорстокості в учнівському середовищі, з учнями 34 групи класним керівником Архиповою Н.І. була проведена виховна година « Булінг: підліткове насильство у навчальному закладі».
Учні мали можливість обговорити питання пов’язані з джерелами виникнення, розповсюдження, та запобігання насилля.
Давайте ж спробуємо зрозуміти чому так змінюються сьогоднішні підлітки та як навчити дітей з'ясовувати стосунки мирно?
Виховувати доброту - значить вчити дитину діяльно співпереживати іншому, не уникати конфліктів, але уміти слухати і відстоювати те, що дитина вважає справедливим.
Занадто багато дітей сьогодні відчувають себе абсолютно беззахисними. Вони живуть в нестабільний час і в нестабільній родині (розлучення батьків, страх дорослих втратити роботу, фінансові труднощі в сім'ї...). Школа ж, точніше, безперервні зміни в системі її вимог роблять дітей ще більш невпевненими. І вони захищаються від всіх і відразу. Захищаються так, як уміють.
Саме на попередження та знешкодження вже існуючого насильства у навчальних закладах серед підлітків і розрахована виховна година на дану тематику.
Напевно і Вам стало цікаво, що ж таке «булінг»? Спробуємо відповісти на Ваше запитання.
Булінг (від англ. bully— хуліган, залякувати) – форма психічного насильства у вигляді травлі, бойкоту, насмішок, дезінформації, псуванню особистих речей, фізичній розправі тощо.
Підлітковий булінг. Форми:
Фізичний булінг – навмисні стусани, штовхання, удари, побої, нанесення інших тілесних травм.
Сексуальний булінг – це підвид фізичного булінгу (дії сексуального характеру).
Психологічний булінг – насилля яке пов`язане з діями на психіку, наносяться психологічні травми шляхом словесних образ чи погроз, переслідуванням, залякуванням. Підвиди психологічного булінгу:
- вербальний булінг, де зброєю служить голос (образливе прізвисько з яким постійно звертаються до жертви, обзивання, розповсюдження пліток);
- образливі жести чи дії ( плювання в жертву або в її направлені);
- залякування (використання агрессивного язика тіла та інтонацій голосу для того, щоб заставити жертву щось робити чи не робити);
- ізоляція (жертва навмисне ізолюється, виганяється чи ігнорується частиною коллективу;
- вимагання (грошей, їжі, інших речей);
- пошкодження чи інші дії з особистим майном (крадіжка, ховання особистих речей);
Кібербулінг – приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв (пересилка неоднозначних фото, обзивання по телефону, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу інтернет, цькування через соціальні мережі).
Булінг – в основному латентний (прихований, невидимий) для оточення процесс, але діти, які страждають від булінгу, отримують психологічну травму різного ступеня важкості, що призводить до важких наслідків.
Причини: заздрість, бажання принизити (заради задоволення, розваги чи самоствердження).
Найчастіше агресор – найпопулярніша особистість у школі, у якої багато друзів і партнерів, він сильний фізично й енергетично, виділяється зовнішністю, одягом, манерою поведінки, можливо, економічним і соціальним статусом. Він твердий, холодний, емоційно-чуттєво недорозвинений, біль інших його не хвилює.
Дитина-жертва найчастіше, самотня (друзі нечисленні, або від страху за себе і зовсім відсутні), слабкіша фізично, соціально нестійка, нестабільна, по природі може бути відособленою, тихою, може мати відмінні від інших риси характеру: тонку душевну конструкцію, плаксивість, уразливість, слабко розвинуте почуття гумору, добродушність, поступливість, не конфліктність. Ці діти не можуть постояти за себе, а захистити їх нікому. Діти-жертви можуть відрізнятися зовні: особливості фізичної будови, поганий зір тощо.
Дата: 28.01.2017
